Сережки Джумке колір в асорт. д-2.7 см ш-0,7 см 120120, УТ-00004521, Сережки індійські, Аюрведа Здесь

Довжина 2,7 см

Матеріал: Цинковий сплав

Колір: Будь ласка, візьміть до уваги невелику різницю в кольорі, тому що зображення на вашому екрані і наживо як і колір шкірного каміньця відрізняються.

Сережки у вуха є традиційним і навіть культовим прикрасою жінки в Індії, без яких жодна поважаюча себе індіанка не може вийти на вулицю - це не пристойно! Індійська жінка без сережок буде вважатися оточуючими практично голою!

Традиция ношения сережек в ушах появилась в Индии, очевидно, очень давно, возможно, еще в глубокой древности.

Во времена когда люди не умели изготавливать ювелирные украшения, они пользовались для украшения себя дарами природы, в частности цветами.
Серьги для ушей называются в Индии कर्ण फूल (карна пхул), что переводится как "Цветок уха". Название индийских сережек говорит само за себя, указывая какую форму серег индийские женщины предпочитали носить исторически.
Квіти в культурах багатьох народів уособлюють не лише тендітну красу природи, але і ніжність, невинність і м'якість, що є питомо жіночими чеснотами, і квіти у вухах індіанок "прижилися".

З часом індійці навчилися виготовляти прикраси з золота і срібла, вставляти в них дорогоцінні й напівкоштовні камені, якими так багата земля Індостану, але давня традиція носити у вухах квіти жива, і більша частина жіночих індійських сережок виготовляється у формі стилізованої квітки або бутона.
Традиційно індійські сережки виготовлялися висячими - з замком-петлею, які утримуються у вусі завдяки своїй вазі. Сережки, як і будь-які ювелірні прикраси були в Індії не тільки предметом розкоші, а й показником статусу їх власника, тому індійці не шкодували дорогоцінних металів та каміння для прикрас. Великі, витягнуті від носіння масивних сережок вуха вважалися в стародавній Індії еталоном краси, ви можете побачити такі вуха на зображеннях Будди, який був нащадком княжого роду.

Сережки Джумке колір в асорт. д-2.7 см ш-0,7 см 120120, УТ-00004521, Сережки індійські, Аюрведа Тут