АСАФЕТІДА Asafoetida 15 грм. Ямуна, натуральна приправа, і ліки, Аюрведа Здесь
- Немає в наявності
- Код: СК000001608
25 ₴
Мінімальна сума замовлення на сайті — 400 ₴
АСАФЕТІДА Asafoetida 15 грм. Ямуна, натуральна приправа, і ліки, Аюрведа ЗдесьНемає в наявності
25 ₴
Законом не передбачено повернення та обмін даного товару належної якості
Характеристики
| Основні | |
|---|---|
| Виробник | Ямуна |
| Країна виробник | Україна |
Упаковка: 15 грм.
Склад: Асафетида, рисове борошно борошно
Асафетіда — багаторічна пряно-ароматична рослина, відоме людині з найдавніших часів. Його батьківщиною вважають Іран, Афганістан. У цієї рослини незвичайна доля. Спочатку його намагалися поширити. Так, відомо, що в IV столітті до н. е. воно потрапило в Північну Африку, там прижилася. А потім його спіткала та ж доля, що і в інших регіонах зростання. А саме: воно необдумано знищувалося. В Африці воно зникло ще в I столітті. І поступово вмирає в інших регіонах зростання, у тому числі в середньоазіатських державах. Ботаніками внесено в «Червону книгу». Великої шкоди цій прянощі принесло освоєння цілинних земель і надмірні збори асафетиди як лікарської сировини.
В достатніх кількостях поки росте в Ірані та Афганістані.
Має інші назви: ферула смердюча, смола смердюча, чортів кал, поганий дух, хинг, ілан.
ОПИС
Асафетида — багаторічна, потужна, висока рослина, що досягає 1,5—2 метрів. Відноситься до сімейства зонтичних. Центральний стовбур товстий, у верхній частині розгалужується, має велике листя. Корінь здутий, овальний. Під час цвітіння викидає 15-квіткові парасольки з розгалужених стебел. Півплодики еліптичні, волосисті, з виїмкою на верхівці. Рослина плодоносить один раз на 8-10 років.
ХІМІЧНИЙ СКЛАД. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ.
Основним лікувальним компонентом асафетиди є засохлий на повітрі молочний сік (камедь), одержуваний з коренів рослини. З нього у фармацевтичній промисловості виготовляють тинктури, водяні настої, настоянки спиртові, емульсії, пігулки, що застосовуються при нервових захворюваннях, істерії; засоби проти астми, кашлю, протисудомні таблетки, поліпшують травлення.
Аюрведатакже використовує молочний сік асафетиди. З найдавніших часів він вважався народним лікувальним засобом.
СМАКОВІ ЯКОСТІ. ЗАСТОСУВАННЯ.
В якості пряності використовують висушений латекс (молочний сік) коренів асафетиди. Смак її важкий для осіб, які не вживають цю пряність. Він поєднує в собі цибульний і часниковий. Зберігається дуже довго і характеризується в'їдливістю, при обробці просочуючи собою повітря, одяг.
Народи, що проживають в Ірані, Афганістані, Казахстані, використовують цю пряність. Азіатські народи використовують прянощі для смажених і тушкованих м'ясних страв, особливо з баранини. На Сході готують своєрідні «ароматні» соуси для рису, овочевих страв. Досвідчені кулінари поєднують асафетіду з іншими прянощами, облагороджуючи її смак, знижуючи різкість запаху.
Багато європейці зовсім не знайомі з асафетидой. А ось німці — любителі незвичайних прянощів, часом дуже різких (наприклад, російської хрону), — не тільки знайомі, але в XIX столітті широко застосовували її для приготування національних кров'яних і ліверних ковбас, а також в домашній кулінарії, готуючи баранину по-гессенски.
ВИРОЩУВАННЯ І ЗАГОТІВЛЯ
В якості пряності використовують лише один вид асафетиди (Ferula assa-foetida). Існують інші її види.
Ферула сюгатинская (F. Sugatensis), произраставшая только в Сюгатинской долине на востоке Заилийского Алатау. В настоящее время считается исчезнувшим видом (Лаптев Ю. П. Растения от А до Я.)
Ферула илийская (F. iliensis) — отпрыск древних ферул, произрастающий в низкогорье Сюгаты, Богуты в Казахстане, — также исчезающий вид.
Ферула гигантская (F. gigantea) и мускусная (F. moschata), растущие на Южном Алтае и в Таджикистане занесены в «Красную книгу».
По мнению специалистов, лишь эти виды ферул дают млечный сок, который используется в качестве пряности.
А ось камедоносная ферула (F. galbaniflua), за зовнішнім виглядом нагадує інші ферулы, поширена в Туркменістані, Ірані та Афганістані, зростає в достатніх кількостях. При надрізі нижніх стебел і коренів виділяє камедесмолу — гальбайо, що володіє сильним стійким запахом. Молочний сік цієї рослини в їжу не використовують, збирають тільки для лікувальних цілей, застосовуючи як вітрогінний, відхаркувальний і про тивосудорожное засіб.
Отримання прянощі асафетиди — висушеного молочного соку коренів рослини — дуже тонкий, тривалий процес, який можуть здійснити лише фахівці. Описувати його недоцільно.
У готовому вигляді пряність асафетида — зерна («мигдалини») неоднакової величини, жовтуваті зовні і молочно-білі з рожевими прожилками на розрізі. Зернятка пов'язані між собою жовто-коричневою масою, в цілому утворюючи грудки різної форми і різних розмірів.
Асафетіда — багаторічна пряно-ароматична рослина, відоме людині з найдавніших часів. Його батьківщиною вважають Іран, Афганістан. У цієї рослини незвичайна доля. Спочатку його намагалися поширити. Так, відомо, що в IV столітті до н. е. воно потрапило в Північну Африку, там прижилася. А потім його спіткала та ж доля, що і в інших регіонах зростання. А саме: воно необдумано знищувалося. В Африці воно зникло ще в I столітті. І поступово вмирає в інших регіонах зростання, у тому числі в середньоазіатських державах. Ботаніками внесено в «Червону книгу». Великої шкоди цій прянощі принесло освоєння цілинних земель і надмірні збори асафетиди як лікарської сировини.
В достатніх кількостях поки росте в Ірані та Афганістані.
Має інші назви: ферула смердюча, смола смердюча, чортів кал, поганий дух, хинг, ілан.
ОПИС
Асафетида — багаторічна, потужна, висока рослина, що досягає 1,5—2 метрів. Відноситься до сімейства зонтичних. Центральний стовбур товстий, у верхній частині розгалужується, має велике листя. Корінь здутий, овальний. Під час цвітіння викидає 15-квіткові парасольки з розгалужених стебел. Півплодики еліптичні, волосисті, з виїмкою на верхівці. Рослина плодоносить один раз на 8-10 років.
ХІМІЧНИЙ СКЛАД. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ.
Основним лікувальним компонентом асафетиди є засохлий на повітрі молочний сік (камедь), одержуваний з коренів рослини. З нього у фармацевтичній промисловості виготовляють тинктури, водяні настої, настоянки спиртові, емульсії, пігулки, що застосовуються при нервових захворюваннях, істерії; засоби проти астми, кашлю, протисудомні таблетки, поліпшують травлення.
Аюрведатакже використовує молочний сік асафетиди. З найдавніших часів він вважався народним лікувальним засобом.
СМАКОВІ ЯКОСТІ. ЗАСТОСУВАННЯ.
В якості пряності використовують висушений латекс (молочний сік) коренів асафетиди. Смак її важкий для осіб, які не вживають цю пряність. Він поєднує в собі цибульний і часниковий. Зберігається дуже довго і характеризується в'їдливістю, при обробці просочуючи собою повітря, одяг.
Народи, що проживають в Ірані, Афганістані, Казахстані, використовують цю пряність. Азіатські народи використовують прянощі для смажених і тушкованих м'ясних страв, особливо з баранини. На Сході готують своєрідні «ароматні» соуси для рису, овочевих страв. Досвідчені кулінари поєднують асафетіду з іншими прянощами, облагороджуючи її смак, знижуючи різкість запаху.
Багато європейці зовсім не знайомі з асафетидой. А ось німці — любителі незвичайних прянощів, часом дуже різких (наприклад, російської хрону), — не тільки знайомі, але в XIX столітті широко застосовували її для приготування національних кров'яних і ліверних ковбас, а також в домашній кулінарії, готуючи баранину по-гессенски.
ВИРОЩУВАННЯ І ЗАГОТІВЛЯ
В якості пряності використовують лише один вид асафетиди (Ferula assa-foetida). Існують інші її види.
Ферула сюгатинская (F. Sugatensis), произраставшая только в Сюгатинской долине на востоке Заилийского Алатау. В настоящее время считается исчезнувшим видом (Лаптев Ю. П. Растения от А до Я.)
Ферула илийская (F. iliensis) — отпрыск древних ферул, произрастающий в низкогорье Сюгаты, Богуты в Казахстане, — также исчезающий вид.
Ферула гигантская (F. gigantea) и мускусная (F. moschata), растущие на Южном Алтае и в Таджикистане занесены в «Красную книгу».
По мнению специалистов, лишь эти виды ферул дают млечный сок, который используется в качестве пряности.
А ось камедоносная ферула (F. galbaniflua), за зовнішнім виглядом нагадує інші ферулы, поширена в Туркменістані, Ірані та Афганістані, зростає в достатніх кількостях. При надрізі нижніх стебел і коренів виділяє камедесмолу — гальбайо, що володіє сильним стійким запахом. Молочний сік цієї рослини в їжу не використовують, збирають тільки для лікувальних цілей, застосовуючи як вітрогінний, відхаркувальний і про тивосудорожное засіб.
Отримання прянощі асафетиди — висушеного молочного соку коренів рослини — дуже тонкий, тривалий процес, який можуть здійснити лише фахівці. Описувати його недоцільно.
У готовому вигляді пряність асафетида — зерна («мигдалини») неоднакової величини, жовтуваті зовні і молочно-білі з рожевими прожилками на розрізі. Зернятка пов'язані між собою жовто-коричневою масою, в цілому утворюючи грудки різної форми і різних розмірів.
АСАФЕТІДА Asafoetida 15 грм. Ямуна, натуральна приправа, і ліки, Аюрведа Здесь
Інформація для замовлення
- Ціна: 25 ₴